Чи бачили ви коли-небудь картину відомого іспанського художника Сальвадора Далі «Слони»? Вона вражає розуми обивателів своєю фантастичністю, потойбічною, буквально приковує погляд споглядає її людини.
Одні дослідники творчості художника говорять, що він був божевільним, інші стверджують, що генієм. Психологія мистецтва - відособлена галузь психології, що займається дослідженням творчих процесів з позиції прояву в них особистісних особливостей, емоцій, інтелектуальних здібностей, характеру, ставлення до зовнішнього світу людини, здатного творити прекрасне.
Еволюція поглядів на проблему творчості
Психологи не раз задавалися питанням, де знаходиться джерело людського натхнення, чому одні здатні творити, а інші абсолютно безталання. Найбільш відомим дослідником в цій області вважається психолог Л.С. Виготський, ще в радянські роки розробив унікальну теорію, що пояснює, чому деякі твори пройшли крізь століття і стали справжніми скарбами людської цивілізації, а інші згинули непоміченими.
У своїй книзі «Психологія мистецтва» вчений описує методику, яка дозволяє проаналізувати структуру твору і відтворити реакцію, яку воно викликає. Виготський вважав, що роль мистецтва не повинна зводитися ні до гностичної, ні до гедоністичної функцій, - вона полягає в трансформації звичайних речей і явищ через призму внутрішнього світу творця в якесь нове творіння, здатне торкнутися свідомість інших людей.
Виготський у своїх роботах говорив про те, що в процесі творчості відбувається метаморфоза не тільки матеріалу твору, а й долають почуттів. Для втілення своєї ідеї в життя творець повинен побороти опір вихідного матеріалу, зробити його пластичним і податливим, як віск.
Ця титанічна робота завжди прихована від спостерігача, адже він може бачити тільки кінцевий результат, але не гігантський працю, прихований всередині нього. Вчений наполягає, що психологія мистецтва повинна приділяти особливу увагу аналізу структури творіння, так як це найкращий спосіб осягнути його зміст.
Широко відома так звана теорія катарсису, або глибокого емоційного потрясіння. Іншими словами, перебуваючи в стані катарсису, людині простіше всього виплеснути свої переживання зовні у вигляді художнього твору.
З точки зору цього підходу, психологія мистецтва повинна відокремлювати повсякденні, буденні емоції від бурі почуттів, які супроводжують створення шедеврів. Також теорія докладно обгрунтовує вплив творінь мистецтва на людську душу, вплив емоцій творця на емоції споглядає.
Гумбольдт говорив про те, що творчість має внутрішню і зовнішню форму. Будь-який об'єкт може мати оманливе простий вигляд, проте осягнути і передати його внутрішній зміст вдається далеко не кожному творцеві.
Рекомендуємо: Що таке распредмечивание?
Наприклад, християнський хрест - це символ і ідея одночасно, в ньому укладено минуле, сьогодення і майбутнє, він нескінченний і кінцевий, володіє енергією і прихованим змістом. Психологія мистецтва повинна сконцентрувати свої зусилля на проникненні людини у внутрішню форму твору мистецтва.
Кандинський стверджував, що будь-який шедевр є продуктом своєї епохи. Ця гіпотеза знаходить багато історичних підтверджень, особливо якщо звернутися до періоду радянського революційного творчості. Автор писав у своїх роботах, що творіння здатне відокремлюватися від свого творця, жити власним життям, відчувати злети і падіння.
Сучасна психологія мистецтва говорить про існування так званого афекту або емоційного відгуку, що породжується творами мистецтва. Відбувається єднання почуттів і фантазій, що викликає в людині різноспрямовані афекти, нівелює афекти змісту і форми, тим самим вивільняючи нервову енергію. Ці вибухи емоцій отримали назву катарсис естетичної реакції.
Рекомендуємо: Підсвідомість і свідомість людини
Будучи частиною психології, цей напрямок дещо інакше підходить до аналізу і досліджень спостережуваних явищ. Стає ясно, що звичайні способи пізнання повинні бути адаптовані до більш специфічним завданням. Методів конкретно-наукового характеру, які використовуються для дослідження проблем творчості, досить багато, перерахуємо найбільш важливі з них:
- Спостереження - має на увазі фіксацію вербальних і невербальних реакцій людини, що знаходиться в певній ситуації. Воно може бути зовнішнім, тобто грунтуватися на зборі інформації про об'єкт, або внутрішнім, аналогічним самоспостереження.
- Інтерв'ювання - опитування спостережуваного на цікаву для дослідника тему.
- Біографічний метод - заснований на дослідженні особистості людини, його життєвого шляху, цінностей і переконань.
Цілюща сила мистецтва
Вчені не раз задавалися питанням, чи може пізнати психологія, як мистецтво впливає на людську душу. Чи можна цілющу силу безсмертних творінь використовувати на практиці для лікування людей з патологією психіки? Першопрохідцем в цьому напрямку по праву можна вважати Адріана Хіллома, який в 1938 році почав практикувати лікування хворих мистецтвом.
Суть арт-терапії досить проста, але в той же час незвичайна. Методика допомагає побудувати «міст» для спілкування психотерапевта і хворого на символічному рівні, проаналізувати чуттєву й емоційну сферу.
Рекомендуємо: Гіпоманія - це
Простий малюнок дає можливість людині виплеснути на папір його внутрішні страхи, побоювання, переживання, дитячі спогади, конфлікти. Завдання лікаря полягає в правильній інтерпретації матеріалу, підборі адекватної програми корекції стану хворого.
В даний час методика широко використовується практично у всіх лікарнях, психологічних центрах. Психологи при роботі використовують танцювальну, музичну драматичну терапії, а також візуальні ряди (наприклад, малюнки, картини, колажі і так далі). Багаторічні спостереження дозволили зробити висновок про ефективність даного методу впливу на психіку людини і подальшої необхідності досліджень в цьому напрямку. Автор: Наталія Іванова